«Моє найбільше бажання – вийти звідси живою та здоровою». РФ уже пів року утримує за ґратами Алсу Курмашеву

18 квітня минає півроку, як журналістка Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашева перебуває в Росії за ґратами. На початку квітня суд у Казані вкотре продовжив термін арешту — цього разу до 5 червня. Редакція татаромовної газети «Безнең гәҗит» у квітневому номері оприлюднила лист від Алсу. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Idel.Реалії» переклали його та розповідають останні новини про нашу колегу.

Друзі Алсу Курмашевої оформили передплату на татаромовну газету «Безнең гәҗит» («Наша газета») на початку року. Журналістка написала листа до редакції трохи більше як місяць тому.

– 12 березня. Час уже спати. Не знаю, котра зараз година, тут немає годинника, але дивно: приблизно все одно знаєш, котра зараз година, – пише Алсу.

У ті дні журналістка перебувала у казанському слідчому ізоляторі №2 вже майже п’ять місяців: «І не видно ні кінця, ні краю».

– Відтоді, як я повернулася у Казань до своєї літньої мами та до хворого брата, минуло 10 місяців. Із 10 місяців половину я провела вдома з рідними, допомагаючи їм, але без права кудись їхати. 18 жовтня минулого року мене ув’язнили за звинуваченнями, які досі не укладаються у моїй голові, — розповідає Алсу Курмашова.

Алсу Курмашеву звинувачують за двома статтями Кримінального кодексу Росії: за частиною 3 статті 330.1 КК РФ («Невиконання встановленого законодавством РФ обов’язку щодо подання до уповноваженого органу документів, необхідних для внесення до реєстру іноагентів, вчинене особою, яка здійснює цілеспрямований збір відомостей у галузі військово-технічної діяльності РФ, які при їх отриманні іноземними джерелами можуть бути використані проти безпеки РФ») і пункту «д» частини 2 статті 207.3 КК РФ («Поширення фейків про армію за мотивами політичної ненависті»).

У першій справі слідство вважає, що Алсу Курмашева мала сама надати документи для внесення її до реєстру «іноземних агентів». При цьому у відповідному реєстрі Мін’юсту її немає. У другій справі журналістку звинувачують у поширенні книги «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну», яку редакція «Idel.Реалії» презентувала восени 2022 року.

Журналістка нагадала, що «протягом 25 років жила, систематично отримуючи подяки від Конгресу татар за свою просвітницьку діяльність». Алсу розповідає, що приїжджала в Казань із Праги «почесним гостем і брала участь у з’їздах татарських жінок».

25 років я жила та навчала дітей та підлітків татарської мови. Пропагувала мистецтво татарських дизайнерів за кордоном, допомагала в організації концертів татарським виконавцям

– 25 років я жила та навчала дітей та підлітків татарської мови. Займалася тим, що пропагувала мистецтво татарських дизайнерів за кордоном, допомагала в організації концертів татарським виконавцям. Протягом двох десятків років до Чехії приїжджали численні керівники Татарстану, лікарі, вчителі, студенти – кожному я змогла допомогти, всім встигала приділити увагу порадами, щирими побажаннями. Вчителі татарської мови, батьки обсипали подяками за курс татарської мови, який я розробила. Цей курс застосовували у навчанні дітей та у школах. Ось так минули 25 років мого життя, — згадує Алсу Курмашева.

І одразу ж додає: «В одну мить все це перетворилося на злочин. Прошу у Всевишнього якнайшвидшого і якнайкращого вирішення для мене цієї ситуації».

«Немає ні в чому моєї провини»

У листі до редакції газети «Безнең гәҗит» Алсу також розмірковує про в’язницю. «Про життя в ній ми, виявляється, нічого не знаємо», – пише журналістка і обмовляється: «Насправді і мені не потрібен був цей «досвід».

– Що ж, мабуть, так визначила доля. Немає ні в чому моєї провини. Це відомо всім. Іноді думаю, що було б корисно водити старшокласників у в’язницю на екскурсії. Тут сидять такі різні люди. Є й ті, хто мав необережність підняти знайдену банківську картку, й ті, хто не сплачує аліменти своїм дітям. Є жінки, у яких скінчилися сили терпіти побої чоловіка, і вони відповіли їм. Тепер вони – в ув’язненні. У в’язниці сидять і ті, хто законно заробляв гроші, але комусь це видалося надто багато, не сподобалася їхня діяльність. Я зустріла й дуже розумних, вихованих студенток, – пише Алсу Курмашева.

«Як почуватимуться ті, хто піддав мене такому випробуванню?»

На судовому засіданні щодо продовження запобіжного заходу, яке відбулося 1 квітня, Алсу розповіла журналістам, що у неї «загострилися певні діагнози», їй «не дуже добре фізично, побутові умови дуже погані». «У мене немає можливості стежити за своїм здоров’ям», – зазначила вона. На запитання, чи надають їй медичну допомогу, Алсу відповіла: «Мінімальну».

У листі до редакції газети «Безнең гәҗи» Алсу пише, що «якісь хвороби посилилися, але ліки та регулярні заняття дають мені сили триматися і терпіти біль».

– Рано чи пізно я вийду звідси, одягнувши своє біле вбрання. І я питиму чай з молоком з особливою подякою, знаючи, що це задоволення теж безцінне. Але як почуватимуться ті, хто піддав мене та моїх близьких такому випробуванню? Чи зможуть сміливо піднімати очі судді, які крізь зуби читали мені вирок? Як житимуть ті, хто, саджаючи мене – матір двох дітей, – розлучив нас надовго? Як вони будуватимуть своє життя далі? – запитує Алсу.

«Моє найбільше бажання – вийти звідси живою та здоровою»

Алсу пише, що «дуже скучила за татарською мовою, за спілкуванням без страху»: «Швидше, тому і пишу вам».

– Зараз для мене ваша газета – як вікно, через яке я насолоджуюся сонячним промінням. З дозволу Всевишнього і зачинені двері колись відчиняться. Я бажаю цей священний місяць Рамадан провести з близькими вам людьми, нехай він мине тихо і добре, щоб ваші пости, молитви були прийняті, – пише Алсу.

Вона вказує, що «по всьому світу тисячі людей борються» за її звільнення: «Бажаю тихого та мирного життя, благаю про це».

– Прочитала свій лист і задумалася, чому я вам пишу, турбуючи вас усіх. Мене часто запитують, чи буду писати книгу про те, що я переживаю зараз. Ні, не буду. Моє найбільше бажання – це вийти звідси живою та здоровою. Інші бажання забулися надовго. Моя частина життя тепер лишилася в історії. І ця частина життя буде історією, – резюмувала Алсу.

Павло Буторін, чоловік Алсу Курмашевої, наголосив: «Її тримають у нелюдських умовах лише за те, що вона – американка. Я хочу, щоб російський уряд пояснив мені і моїм дітям, чому саме Алсу у заручниках. Вона – не опозиційний політик. Вона – не активістка. Вона – не злочинець. Її затримання є незаконним. Їй не місце у в’язниці. Їй не місце в Росії. Їй місце вдома зі мною та її дітьми».

• Алсу Курмашева має подвійне громадянство: США та Росії. До арешту вона проживала у Празі зі своїм чоловіком та дітьми. У середині травня минулого року вона приїхала у рідне місто Казань до хворої матері.
• 2 червня 2023 року в аеропорту Казані – перед вильотом додому – Алсу затримали силовики. У неї вилучили американський та російський паспорти. Через кілька днів стосовно журналістки порушили кримінальну справу про неповідомлення про друге громадянство (стаття 330.2 КК РФ). Із Алсу взяли підписку про невиїзд. Розслідування цієї справи тривало кілька місяців. Лише у жовтні суд у Казані визнав її винною та оштрафував на 10 000 рублів.
• Через тиждень після оголошення вироку –18 жовтня минулого року – журналістку знову затримали. Її звинуватили за частиною 3 статті 330.1 КК РФ, а суд через кілька днів обрав Курмашевій запобіжний захід у вигляді взяття під варту. Ще через півтора місяця – 11 грудня 2023 року – слідство порушило кримінальну справу про поширення «фейків» про армію.
• Затримання Алсу засудили уряди Канади, Чехії, Франції, Польщі і Швеції, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки, президент Європейського парламенту, Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) з питань свободи ЗМІ та Верховний комісар ООН з прав людини. Платформа Ради Європи щодо сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів оприлюднила заклик звільнити Алсу.
• Міжнародні організації з прав людини та свободи ЗМІ також засудили політично вмотивоване затримання Алсу та закликали до її негайного звільнення. Серед них: Amnesty International, Комітет із захисту журналістів, Freedom House, ПЕН-Америка, «Репортери без кордонів», Міжнародна федерація журналістів та Міжнародний інститут преси. Комітет із захисту журналістів заявив, що «арешт Алсу Курмашевої є на сьогодні найбільш кричущим прикладом зловживання російським законодавством про іноземних агентів проти незалежної преси».
• У листопаді 2023 року правозахисна організація «Репортери без кордонів», «Коаліція жінок у журналістиці», Національний прес-клуб, «Комітет із захисту журналістів» та ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву «неправомірно затриманою».
• Державний департамент США приділяє «величезну увагу» справі Алсу Курмашевої. Про це 18 січня заявив офіційний представник Держдепартаменту Меттью Міллер. Зовнішньополітичне відомство досі не визнало журналістку неправомірно затриманою – за словами Міллера, це не означає, що такі зусилля не докладаються: «Те, що ми досі не ухвалили офіційного рішення про «неправомірне ув’язнення», не свідчить про роботу, яку ми справді виконуємо або про [наші наміри на] майбутнє», – уточнив Метью Міллер, відповідаючи на запитання журналіста Алекса Рауфоглу.
• 30 листопада 2023 року проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Алсу політичною ув’язненою.
• 2 квітня посольство США у Росії розкритикувало продовження арешту Алсу Курмашевій.