Санкції працюють: Китайські банки обмежили продаж юанів російським компаніям
Шанхайська "дочка" російського банку ВТБ і дрібні прикордонні китайські банки, через які Росія та Китай збиралася проводити платежі без зайвої тяганини, обмежили конвертацію рублів у юані.
Про це пише The Moscow Times.
Як зазначається, ці регіональні банки готові обслуговувати торгівлю з Росією, тому що вони не бояться вторинних санкцій США: вони не працюють із доларами. Однак рублі їм теж не потрібні. Тому вони, за словами російського фінансиста, що взаємодіє з одним із таких сільських банків, працюють "на зустрічних потоках": конвертують у юані не більше, ніж надходить до них на рахунки російських клієнтів-експортерів для переведення в Росію.
Втім, ці потоки не збалансовані: російські експортери переважно великі й користуються послугами інших банків.
Тому "російських" юанів на всіх не вистачає, а імпортерам доводиться довго чекати вікна для конвертації, щоб сплатити товар, розповіли клієнти кількох китайських банків, включно з "дочкою" ВТБ, яка потрапила місяць тому під санкції.
Тоді й виникла проблема, кажуть три імпортери, які зіткнулися з нею. Після того, як "ВТБ Шанхай" потрапив під блокуючі санкції США, його можливості конвертувати рублі в юані різко скоротилися. Через дрібні прикордонні банки проходить значно менше експортних потоків, аніж імпортних, створюється черга на отримання юанів у Китаї.
У липні те саме почалося у відділеннях невеликих прикордонних сільських банків, стверджують два відправники коштів із Росії. В обох раніше платежі проходили швидко, але тепер "підвисли".
"Нам банк пояснив, що вони платіж бачать, але не можуть зарахувати одержувачу, тому що в них недостатньо запитів із Китаю на оплату в Росію в рублях – щоб вони могли віддати нашому постачальнику юані", – розповів співрозмовник The Moscow Times.
ВТБ не може купувати юані в Китаї з санкційних міркувань, а сільські банки не хочуть цього робити, щоб у переказах із Росії не проводити повноцінну транскордонну конвертацію коштів, пояснив керівник компанії-платіжного агента. А так китайський банк, по суті, зводить між собою експортера та імпортера: один продає банку юані, які купує інший.
Проблеми з оплатою
Вже 90% торгівлі Росії з Китаєм ведеться у національних валютах, говорив під час візиту до Китаю президент РФ Владімір Путін. Але це не позбавило численних проблем із оплатою.
Через них російський імпорт скоротився в першому півріччі на 9% у грошовому вираженні, а у фізичному – ще більше: вирішення проблем коштує дорого, ціни імпортованих товарів зростають.
Деякі китайські компанії махнули рукою на російський ринок і зовсім відмовилися продавати товари в Росію – це стало складно.
Однак у червні цього року повідомлялося, що Китай та Росія знайшли способи для проведення розрахунків між країнами попри посилення санкцій США.
Зокрема, після візиту Путіна в прикордонних регіонах Китаю були створені спеціально уповноважені банки, які дозволяють російським компаніям відкривати рахунки нерезидентів (NRA). Цей варіант набув особливого значення після запровадження санкцій США проти філії російського банку ВТБ у Шанхаї.
Американські санкції
Як повідомлялося, Міністерство фінансів США 12 червня внесло до санкційного списку понад 100 російських компаній, причетних до військово-промислового комплексу Росії.
США також запровадили санкції проти "Московської біржі", вона зупинила торги доларом та євро. Через підвищений попит населення у відділеннях московських банків закінчилася готівкова валюта.
Також під санкції потрапили "Національний кліринговий центр" центробанку РФ, "Національний розрахунковий депозитарій", страхова компанія "Согаз", державна "Російська національна перестрахувальна компанія",
Крім того, до санкційних списків внесено філії російських "Промсвязьбанку", "Внєшекономбанку", "Сбєрбанку", "ВТБ" та "ВТБ Капітал Холдінгс" у Китаї, Киргизстані, Індії та інших країнах.
Автор: Галина Ялівець
