Прем'єр Болгарії відмовився підписувати угоду з Україною.

Очікувалося, що документ буде підписаний в четвер на зустрічі Головчева з президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі "на полях" саміту ЄС. Однак болгарський прем'єр несподівано для багатьох коментаторів заявив, що спочатку повинен проконсультуватися з парламентом, – хоча подібна угода не вимагає формальної ратифікації.

В результаті угода не була підписана. Аналогічні документи протягом останнього року Україна підписала з більшістю країн НАТО та ЄС.

Як зазначає Болгарська служба РСЕ/РС, несподіване рішення Головчева може призвести до зриву переговорів про формування нового уряду. В Болгарії вже кілька років немає стабільного кабінету, кілька разів проводилися дострокові вибори, які не визначали явного переможця. Зараз переговори ведуть партії, позиції яких щодо підтримки України відрізняються. Головчев очолює технічний кабінет міністрів.

Сам прем'єр пояснив своє рішення тим, що без згоди парламенту не може підписати угоду терміном одразу на 10 років. Його опоненти вважають, що прем'єр зіграв на руку Віктору Орбану, прем'єр-міністру Угорщини, скептично налаштованому щодо військової допомоги Україні.

У п'ятницю Орбан відвідав Болгарію з візитом. На зустрічі з президентом Болгарії Руменом Радевим було заявлено, що Софія продовжить транзит російського газу в Угорщину - незважаючи на санкції США, введені щодо трубопроводу "Турецький потік".

"Українська правда" зазначає, що лише шість з 27 країн-членів ЄС – Болгарія, Угорщина, Австрія, Словаччина, Мальта та Кіпр – не підписали угоду про співпрацю з Україною в сфері безпеки. При цьому Австрія, Мальта та Кіпр не входять в НАТО, а Угорщина та Словаччина проводять політику, відмінну від більшості країн ЄС та НАТО, відмовляючись від військової допомоги Україні.

Коментатори також зазначають зміну позиції однієї з найбільших болгарських партій ГЕРБ. Вона з початку російського вторгнення виступала на підтримку України. Однак, коментуючи можливу угоду про співпрацю з Україною, її лідер Бойко Борисов сказав, що ще півроку тому його партія категорично підтримала б таку угоду, але сьогодні "ситуація змінилася", оскільки "посилилися дискусії в Європі та США про досягнення миру в Україні". Укладення договору в цій ситуації він порівняв з "купівлею заводу 9 вересня" (в Болгарії є вислів "купити завод 8 вересня", що означає укласти дуже погану угоду. Воно посилається на події Другої світової війни: 9 вересня 1944 року в Болгарії відбувся просоветський переворот, після якого до влади в країні прийшли комуністи і націоналізували заводи та фабрики).

Під дискусіями Борисов, очевидно, мав на увазі прежде всього очікування мирних ініціатив обраного президента США Дональда Трампа, який неодноразово підкреслював, що буде домагатися завершення війни в Україні, натякаючи в тому числі і на необхідність поступок з боку Києва. Віктор Орбан, називаючи себе союзником Трампа, за повідомленням Bloomberg, зокрема, повідомив лідерам ЄС, що до інаугурації Трампа не дасть згоди на продовження санкцій, введених Євросоюзом проти Росії. Вони продовжуються кожні півроку. Наступне продовження має бути в кінці січня — через 11 днів після вступу Трампа на посаду.

Відсутність стабільного уряду та зростання націоналістичних і проросійських настроїв, що виявилися в тому числі в підсумках останніх парламентських виборів у Болгарії, ряд аналітиків оцінює як предвісники можливої зміни зовнішньополітичної орієнтації країни і навіть встановлення авторитарного режиму.