У звіті йдеться про те, що водночас лише 18,7% опитаних зазначили, що особисто стикалися з корупцією або брали участь у таких процесах. Серед підприємців цей показник складає 11,6%.
Як зазначається у звіті, також зафіксовані зміни в рівнях корупції в різних сферах: в освіті він зменшився, в той час як у сфері гуманітарної допомоги – зріс. Крім того, 51% пацієнтів державних медичних установ заявили про корупцію в цій сфері.
Проте лише 12,3% населення готові повідомляти про корупцію, тоді як серед підприємців цей показник трохи вищий – 21,3%.
За оцінкою корупційного досвіду населення, найбільше шансів зіткнутися з корупцією мають ті, хто отримує послуги в сфері будівництва та земельних відносин, медицини та діяльності правоохоронних органів.
З точки зору бізнесу до корумпованих сфер відносяться: митниця, постачання електрики, газу та води, правоохоронні органи, а також сфера будівництва та земельних відносин.
За словами голови Національного агентства Віктора Павлушика, високе сприйняття корупції характерне не лише для України. За даними Єврокомісії, підкреслюють у НАПК, в середньому семеро з десяти європейців вважають корупцію широко поширеною у своїх країнах, і це число останнім часом зростає. А в таких країнах, як Мальта, Кіпр, Португалія, Хорватія та Греція, відсоток населення, що вважає свою країну корумпованою, навіть більший, ніж в Україні.
“Разом з новими корупційними викликами, які принесла війна, повномасштабне вторгнення також сприяло важливим змінам у ставленні громадян до корупції. Зараз маємо найбільший в історії відсоток українців – 58% проти 43% у 2017 році, – які негативно ставляться до корупційних проявів і обирають викривальну модель поведінки. Рекордною зараз є і частка тих, хто повідомив про корупцію компетентним органам: 17,2% представників бізнесу та 9,7% населення. Це надзвичайно важливі зрушення, адже у 2020 році частка тих, хто повідомляв про корупцію серед населення була на рівні лише 3,3%. Ці дані свідчать про те, що українці не толерантні до корупції не лише на словах, а й на практиці”, – сказав Павлушик.
Голова Національного агентства додав, що дані дослідження використовують при розробці наступної Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки.