Глава офісу СЕО "Метинвесту" зазначив, що бізнес у сфері видобутку та переробки корисних копалин є досить капіталомістким, тому потенційні інвестори повинні відразу вкласти значні кошти в розвиток підприємства. Доступом до таких ресурсів володіють лише великі міжнародні гравці, а для них важлива стабільність і прогнозованість державної політики.
"Україна багата корисними копалинами, але цей бізнес потребує мільярдів доларів інвестицій. Чи прийде в цю сферу середній або малий бізнес? Ні, це повинні бути великі корпорації. Наприклад, для розробки шахти, подібної Покровській, потрібно приблизно $10 млрд. Чи знайдеться компанія, готова вкласти такі кошти, коли тарифи на перевезення, електроенергію та податки постійно змінюються? Для залучення інвестицій повинна бути якась стабільність", – підкреслив Водовіз.
Він також зазначив, що проекти у видобувній галузі мають дуже великий термін окупності: за даними Ernst&Young, шлях інвестора від отримання ліцензії та оформлення дозвільної документації до запуску збагачувального виробництва займає в середньому 18 років.
"Кращим критерієм того, чи все у нас добре в країні з точки зору видобувної промисловості, є те, скільки в Україні відкрито нових шахт і збагачувальних фабрик за останні 20 років. Так, у нас є окремі проекти на стадії обґрунтування. А готових – нуль. Це і є відповідь", – зазначив Водовіз.
За його оцінкою, зараз український бізнес самостійно інвестує в розвиток і підтримання діяльності підприємств.
"Інвестиції в видобувну промисловість – переважно і є нашими інвестиціями. Адже український бізнес – експортноорієнтований. Ми продаємо за кордон і звідти інвестуємо сюди. Щороку ми вкладаємо в середньому $1 млрд. Чи багато бізнесів, які можуть вкладати такі кошти тільки в підтримання поточної діяльності?" – поставив питання CEO "Метинвесту".
Він підкреслив: частка малого і середнього бізнесу у ВВП України становить всього 20%.
"Інші – це промисловість. І ми з вами живемо завдяки тому, що створює промисловість, а не малий і середній бізнес", – додав він.
Водовіз підкреслив, що робота в умовах війни додає труднощів бізнесу, і уряд повинен це враховувати, зокрема, в процесі інтеграції європейського законодавства, а зараз чиновники стверджують, що ніяк не можуть вплинути на позицію європейців, незважаючи на складну ситуацію в Україні.
"Ми неодноразово зазначали, що позиція Брюсселя дуже жорстка. ЄС ставить перед Україною чіткі вимоги: або ви приймаєте європейське законодавство, або ні, і тут немає місця для переговорів. Але ж у нас війна! Зовсім інша економічна ситуація. Наприклад, металургійним заводам у Європі виділяють гранти на екологічну модернізацію. У нас такого немає. І ми не можемо відповідати європейським нормам. Тож прошу чиновників уряду звернути на це увагу", – резюмував Водовіз.