Офіційні попередні підсумки виборів Центрвиборчком, як очікується, оголосить у ніч на понеділок.
70-річний авторитарний лідер Білорусі Олександр Лукашенко переобирається на сьомий президентський термін. Він очолює країну з 1994 року. Масові та тривалі протести після виборів 2020 року та репресії, які не закінчилися досі, не залишають ні в кого в країні і за її межами сумнівів у тому, що ЦВК назве його ім'я переможцем. Білоруська опозиція, лідери якої перебувають за кордоном або ж за ґратами в Білорусі, не визнає легітимність голосування.
Окрім Лукашенка в виборчих бюлетенях згадуються ще чотири кандидати на пост глави держави: Олег Гайдукевич — голова білоруської ЛДПР, Сергій Сиранков — перший секретар ЦК Комуністичної партії Білорусі, Олександр Хижняк — голова Білоруської партії праці та справедливості, колишня депутатка Національних зборів Анна Конопацька.
Всі вони, окрім Конопацької, лояльні політиці Лукашенка. Конопацька називає себе "єдиним опозиційним кандидатом", але незалежні спостерігачі відгукуються про неї як про спойлера. Вона вже балотувалася на попередніх виборах 2020 року і отримала менше 2% голосів.
Згідно з екзитполом, жоден із кандидатів, окрім Лукашенка, не отримав більше 3%. Близько 5%, як стверджується, голосували проти всіх.
За даними ЦВК, явка виборців перевищила 85%. За кордоном цього разу виборчі дільниці не відкривалися. На виборах не було офіційних спостерігачів від ОБСЄ та західних країн. Лукашенко заявив, що спостерігачів від ОБСЄ влада запрошувала в країну, але ті відмовилися приїхати. В організації пояснили, що запрошення надійшло лише за 10 днів до голосування, і організувати спостереження вже було неможливо.
Володимир Путін, за офіційними даними, на виборах президента Росії набрав 87,28% при явці майже в 78%. Таким чином, якщо дані екзитполу підтвердяться, Лукашенко отримає трохи більше голосів (в відносних величинах), ніж Путін. У 2020, за офіційними даними, які опозиція вважає продуктом фальсифікацій, Лукашенко отримав близько 80%.
На думку Європейського Союзу та багатьох західних країн, Олександр Лукашенко втратив легітимність після виборів 2020 року, які супроводжувалися масовими фальсифікаціями і жорстким придушенням протестів опозиції. Це підтвердила голова європейської дипломатії Кая Каллас. У суботу вона написала в соціальній мережі Х: "Лукашенко тримається за владу вже 30 років. Завтра він знову висуне свою кандидатуру на чергових імітаційних виборах. Це криваюче образа демократії".
У неділю Каллас випустила заяву про вибори в Білорусі, в якій зазначила, що до результатів виборів немає довіри, а самі вибори названі "фіктивними, несвободними та несправедливими". У заяві підкреслюється, що ЄС продовжить вводити санкції проти білоруських властей і в той же час підтримувати громадянське суспільство та демократичні сили Білорусі в еміграції.
Угорщина раніше заблокувала публікацію подібної заяви від імені Європейського Союзу. Про це повідомляє з посиланням на свої джерела Білоруська служба Радіо Свобода.
Державний секретар США Марко Рубіо в неділю повідомив, що влада Білорусі звільнила затриману раніше американку Анастасію Нюфер. Про те, що вона була затримана, раніше не повідомлялося, її ім'я не було в списках політичних в'язнів і арештованих за кордоном американців. Також невідомо, в чому її обвинувачували білоруські влади. США поки офіційно не коментували вибори президента Білорусі.
Противники Олександра Лукашенка, змушені емігрувати, та білоруська діаспора 26 січня організували акції за кордоном — у Варшаві, Вільнюсі, Празі, Стокгольмі та інших містах. У Варшаві, зокрема, за участю опозиційного лідера Світлани Тихановської відбувся форум "Білоруси заслуговують на краще". У Києві кілька десятків людей взяли участь у марші пам'яті білорусів, загиблих за Україну. Репортаж з акцій у Вільнюсі та Празі публікує "Справжній Час".