"Поки ЄС всіма силами підтримує сталеву індустрію за допомогою захисних торгових бар'єрів, прямих субсидій і грантів на декарбонізацію в розмірі понад €10 млрд за останні два роки, Україна не має жодної політики підтримки та збереження ключової галузі промисловості, яка минулого року забезпечила 15% експорту та практично 6% ВВП. Сталь є одним із трьох основних матеріалів для відновлення. Україна, як і ЄС, стикається з викликом зростання дешевого імпорту з третіх країн. Наша галузь вже є частиною європейського сталевого ринку, тому наші дії повинні бути гармонізовані з діями ЄС," – зазначив директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Серед поточних проблем галузі – недосконала система бронювання працівників від мобілізації, відсутність офіційної комунікації з цього приводу, жорстка фіскальна політика і несприятливі умови на світовому ринку сталі.
"Металурги України з початком повномасштабного вторгнення РФ зіткнулися з безпрецедентними викликами – руйнуванням, пошкодженням або захопленням підприємств, втратою значної частини експортного потенціалу, розривом логістичних ланцюгів, нестачею персоналу. У подальшому виник дефіцит електроенергії, викликаний атаками росіян на українську енергосистему," – пишуть аналітики видання.
Крім того, очікують, що європейський екологічний податок CBAM стане ще одним викликом для українського ГМК, особливо за відсутності належної уваги влади до цього питання. Війна ускладнює інвестиції в "зелений" перехід, в той час як 93% українського експорту підпадає під дію CBAM і складається з продукції чорної металургії. Виходом для України може стати пом'якшення умов та термінів впровадження CBAM.
За підрахунками GMK Center, цей податок може обійтися Україні в $4,6 млрд експортного доходу в період з 2026 по 2030 рік.