WSJ: Росія намагалася створити в Туреччині "доларовий офшор".

Зазначається, що через "Газпромбанк", який тоді не підпадав під санкції США, російській стороні вдалося за посередництвом двох американських банків — JPMorgan і Citigroup — перевести на рахунок у найбільшому турецькому банку "Зіраат", офіційно у вигляді кредиту для будівництва АЕС Аккую, понад 5 мільярдів доларів. Наступний платіж у 2 мільярди банк JPMorgan не пропустив за наполяганням Мін'юсту США. Гроші досі заморожені. Влада США у 2024 році, як повідомляється в матеріалі, була готова конфіскувати ці кошти, заявивши, що вони використовувалися для обходу санкцій. Однак від цієї ідеї відмовилися через побоювання зіпсувати відносини з Туреччиною. З посиланням на джерела в статті міститься припущення, що нинішній глава спецслужб Туреччини Ібрагім Калин був причетний до описаної схеми.

Представник російської корпорації Росатом, яка бере участь у будівництві АЕС, заявив, що всі гроші, які перераховувалися в Туреччину, дійсно призначалися на будівництво. Він визнав, що частина коштів була "несправедливо заморожена через втручання третіх осіб", і висловив надію на вирішення цієї ситуації.

У Мін'юсті США, за даними джерел WSJ, впевнені, що гроші направлялися на рахунок у Туреччині не для будівництва АЕС, а як "офшорний доларовий резерв" для фінансування проектів російських властей в умовах заморозки коштів Центробанку та інших західних санкцій. У розробці схеми, як стверджується, брали участь найвищі російські керівники, включаючи голову Центробанку Ельвіру Набіулліну. Стимулом для Туреччини, як стверджує газета, був приплив доларів у її фінансову систему.

Представники Центробанку, "Газпромбанку" та банку "Зіраат" не відповіли на запити видання, яке нагадує, що Туреччина, на відміну від інших союзників США по НАТО, не ввела санкції проти Росії. Санкції проти Газпромбанку США ввели лише в листопаді 2024 року, а Росатом досі не в санкційному списку.

АЕС "Аккую" на півдні Туреччини будує дочірня компанія Росатома. Введення в експлуатацію першого енергоблока заплановано на 2025 рік. Літом 2022 року ЗМІ повідомляли про підписання кредитної угоди на 9 мільярдів доларів між "Газпромбанком" і турецькою дочірньою компанією Росатома. Саме ця угода, як стверджує WSJ, використовувалася для створення "доларового офшору".