WSJ: Росія намагалася створити в Туреччині "доларовий офшор".

Заявляється, що через "Газпромбанк", який тоді не підлягав санкціям США, російській стороні вдалося за посередництва двох американських банків — JPMorgan та Citigroup — перевести на рахунок у найбільшому турецькому банку "Зіраат", офіційно як кредит для будівництва АЕС Аккую, понад 5 мільярдів доларів. Наступний платіж у 2 мільярди банк JPMorgan не пропустив за наполяганням Мін'юсту США. Гроші досі заморожені. Влада США у 2024 році, як повідомляється в матеріалі, була готова конфіскувати ці кошти, заявивши, що вони використовувалися для обходу санкцій. Однак від цієї ідеї відмовилися через побоювання зіпсувати стосунки з Туреччиною. З посиланням на джерела в статті міститься припущення, що нинішній голова спецслужб Туреччини Ібрагім Калин брав участь в описаній схемі.

Представник російської корпорації Росатом, яка бере участь у будівництві АЕС, заявив, що всі гроші, які перераховувалися в Туреччину, дійсно призначалися на будівництво. Він визнав, що частина коштів була "несправедливо заморожена через втручання третіх осіб", і висловив надію на вирішення цієї ситуації.

У Мін'юсті США, за даними джерел WSJ, впевнені, що гроші направлялися на рахунок у Туреччині не для будівництва АЕС, а як "офшорний доларовий резерв" для фінансування проектів російських властей в умовах замороження коштів Центробанку та інших західних санкцій. У розробці схеми, як стверджується, брали участь найвищі російські керівники, включаючи голову Центробанку Ельвіру Набіулліну. Стимулом для Туреччини, як стверджує газета, був приплив доларів у її фінансову систему.

Представники Центробанку, "Газпромбанку" та банку "Зіраат" не відповіли на запити видання, яке нагадує, що Туреччина, на відміну від інших союзників США по НАТО, не запровадила санкції проти Росії. Санкції проти Газпромбанку США запровадили лише в листопаді 2024 року, а Росатом досі не в санкційному списку.

АЕС "Аккую" на півдні Туреччини будує дочірня компанія Росатома. Введення в експлуатацію першого енергоблоку заплановане на 2025 рік. Літом 2022 року ЗМІ повідомляли про підписання кредитної угоди на 9 мільярдів доларів між "Газпромбанком" та турецькою дочірньою компанією Росатома. Саме ця угода, як стверджує WSJ, використовувалася для створення "доларового офшору".